Книга Булькало (883184)

У своїй рідній Норвегії книга справила справжній фурор: її визнали однією з «25 найкращих книг для дітей», поряд із «Мумі-тролями» та «Вінні Пухом». Будні теж бувають цікавими – саме це норвезький автор Руне Белсвік мав довести своєму синові, що хотів казку про напад лева, а не про розбудову стосунків зі своїм оточенням. Так і з'явився Булькало. А ще його крихітна Країна біля річки з нечисленним, але дуже колоритним населенням: сором'язливий Пундик, артистична Октава, працьовитий Пекар Лис, підступний Загрібайко. Їхні пригоди насправді починаються з дрібниць: досить просто спіткнутися через лопату, а потім врятувати Качку з яйцем або захотіти зробити річку просто серед кімнати: а там уже й викрадач річок і навіть лев не забариться. А з врятованого яйця може з'явитися справжнє Каченя, про яке доведеться дбати, пояснювати йому звідки на небі місяць і годувати пудингом, а потім усім разом пити сік з небилиць чи креблук та вминати крихти. Ніхто з персонажів не залишається осторонь запаморочливих подій, вони все взаємодіють, іноді сварячись, але обов'язково вирішуючи проблему, яка, за словами автора, об'єднує дітей та дорослих: як полюбити і заслужити кохання. У героїв книги немає точного віку або однозначного вигляду, лише окремі відомі деталі-атрибути на кшталт ховається від дощу крислатого капелюха або камінчиків для булькання, призначених для кидання в річкову воду, щоб і клекотала. Решта деталей вигляду може домалювати дитячу уяву. У цій справі дуже допоможуть ілюстратори українського видання Марина та Дмитро Демковичі з їхньою невимушеною скетчевою технікою та оформленням лише у двох кольорах: чорному та смарагдовому. Завдяки цьому прийому ілюстрації виглядають нічим не обтяженими та безтурботними, а численні крихітні деталі надають їм чарівного мерехтіння. Блискучою текстовою частиною українська адаптація завдячує перекладачці Ірині Сабор, яка зараз живе у столиці Норвегії – Осло та налагоджує. Їй вдалося зберегти характерні особливості героїв через їхні нові українські імена та барвисту лексику (особливо цікаво спостерігати за їхніми суперечками). , На нашому шляху теж трапляються зарозумілі зухвалі люди, проте, здається, в наших лісах таки не росте сріблолист і небилиці. А якщо небилиці і виростають, то вони точно не їстівні. Хоча хто знає напевно? Точно можна сказати тільки одне: прочитавши цю книгу, ви неодмінно повернетесь до неї знову, бо там затишно та весело, а ще пахне хрустиками та пудингами.